ВПЛИВ ТИПУ В'ЯЗАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ НА ПОКАЗНИКИ ВТРАТИ МІЦНОСТІ ПОЛІЕТИЛЕНОВИХ ТА ПАРААРАМІДНИХ НИТОК ПІСЛЯ В'ЯЗАННЯ

Оксана Михайлівна Дмитрик, Вікторія Ігорівна Безсмертна, Людмила Євгеніївна Галавська

Анотація


У даній статті представлено результати дослідження впливу типу плосков'язального обладнання на показники втрати міцності високомолекулярних поліетиленових (ПЕ) та параарамідних (ПА) ниток після в’язання, а також у разі їх поєднання у процесі в’язання з металевою монониткою. Зразки трикотажних полотен  вироблено переплетенням кулірна гладь на двох типах плосков’язального обладнання 8 класу: плоскофангова машина типу ПВРК та рукавичковий автомат ПА-8-33 (РА). При цьому у процесі в'язання довжина нитки в петлі залишалася незмінною (ℓ=8,9мм).

У відповідності до існуючої методики встановлено величину розривального навантаження та видовження ниток до та після в'язання на розривній машині KaoTieh KT-7010AZ. Для оцінки втрати міцності нитки після в'язання використано коефіцієнт використання міцності, який представляє собою відношення міцності нитки після та до в'язання.

У результаті реалізованого експерименту виявлено, що коефіцієнт використання міцності ПА нитки зразків трикотажу без введення у структуру металевої мононитки, порівняно з ПЕ, незалежно від типу в’язального обладнання збільшується. У разі введення у структуру металевої мононитки незалежно від типу в’язального обладнання коефіцієнт використання міцності ПА нитки  порівняно з ПЕ зростає. Таким чином ПЕ нитки при переробці їх у структуру трикотажу переплетення гладь у більшій мірі втрачають міцність, що пояснюється особливостями вихідного полімера. ПЕ нитки більш чутливі до видовження при силових навантаженнях та руйнації окремих волокон внаслідок взаємодії з металевою монониткою. Це і спричиняє  більшу втрату міцності у процесі в'язання трикотажу саме ПЕ нитки, яка за своєю будовою є багатофіламентною некрученою ниткою.

Одержані у ході досліджень характеристики втрати міцності високомолекулярних поліетиленових та параарамідних ниток, перероблених у структуру кулірного трикотажу переплетення гладь, дають можливість формувати задані властивості трикотажу у кінцевому продукті.

Ключові слова: розривальне навантаження, розривальне видовження, коефіцієнт використання міцності, втрата міцності, сировина підвищеної міцності, високомолекулярна поліетиленова нитка, параарамідна нитка, металева мононитка.

Повний текст:

89-96 PDF

Посилання


Безсмертна В. І. Дослідження впливу типу плосков'язального обладнання на втрату міцності надмолекулярної поліетиленової нитки після в'язання / В.І. Безсмертна, С.В. Офіцерова, Л.Є. Галавська // Молодь - науці і виробництву - 2018: Інноваційні технології легкої промисловості : матеріали міжнародної науково-практичної конференції здобувачів вищої освіти і молодих учених, м. Херсон, 17-18 травня 2018 року. – Херсон : ХНТУ, 2018. – С. 36-39.

Дмитрик О.М. Дослідження впливу типу плосков’язального обладнання на втрату міцності параарамідних ниток після в'язання / О.М. Дмитрик, Л.Є. Галавська // Молодь - науці і виробництву - 2019: Інноваційні технології легкої промисловості : матеріали міжнародної науково-практичної конференції здобувачів вищої освіти і молодих учених, м. Херсон, 16-17 травня 2019 року. – Херсон: ХНТУ, 2019. – С. 49-51.

Дмитрик О.М. Дослідження впливу виду надміцної сировини на показники втрати міцності після в'язання / О.М. Дмитрик, В.І. Безсмертна, Л.Є. Галавська // Збірник матеріалів III Міжнародної науково-практичної конференції текстильних та фешн технологій KyivTex&Fashion / за заг. ред. Л.І. Зубкової: (31 жовтня 2019 р., м. Київ). – Київ: КНУТД, 2019. – С. 257-261.

Боброва С. Ю. Вплив параметрів в’язання на структурні характеристики трикотажу, виготовленого з високомолекулярних поліетиленових ниток / С.Ю. Боброва, Л.Є. Галавська, Л. А. Синькова // Вісник Херсонського національного технічного університету. – 2018. – № 4 (67) . – C. 133-138.

Безсмертна В.І. Дослідження втрати міцності параарамідних ниток у процесі в’язання кулірного трикотажу / В.І. Безсмертна, Л.Є. Галавська, С.Ю. Боброва // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. – 2019. – №2 (132). – С. 51-59.

Беляєва Є.О. Слоистые органокомпозиты и гибридные композиты на основе волокон из сверхвысокомолекулярного полиэтилена: дис. … канд. тех. наук: 05.17.06 – Технология и переработка полимеров и композитов, 02.00.04 – «Физическая химия» / Москва – 2019. – 165 с.

Лебедева Н.П. Влияние эксплуатационных воздействий на свойства параарамидных нитей технического назначения: автореф. дис. … канд. тех. наук: специальность 05.19.01 – «Материаловедение производств текстильной и легкой промышленности» / Лебедева Наталья Павловна – Санкт-Петербург – 2007. – 17 с.

Глобина С.А. Исследование прочности в сухом и мокром состоянии параарамидных нитей российского и зарубежного производства / С.А. Глобина, А.В. Курденкова, Ю.С. Шустов, Я.И. Буланов // Вестник науки и образования. – 2018. – №7 (43). – С. 27-32.

Глобина С.А. Исследование влияния скорости растяжения на механические свойства параарамидных нитей / С.А. Глобина, А.В. Курденкова, Ю.С. Шустов, Я.И. Буланов // Вестник науки и образования № 7(43) 2018. Том 2 – С. 23-26.

ДСТУ ISO 2062:2015. Текстиль. Пряжа з пакувань. Визначення розривального навантаження та видовження під час розриву (ISO 2062:2009, IDT).

https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2020.1.1.9


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.