ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ ЗБЕРЕЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ У СХОВИЩАХ ДАНИХ

Анотація

Робота присвячена аналізу теоретичних та методологічних основ побудови ефективного сховища
даних для найбільш раціонального збереження інформації.
Методи дослідження. В роботі використані такі методи наукових досліджень: експеримент, аналіз результатів
діяльності. Із теоретичних методів дослідження використані: аналіз, синтез, порівняння.
Основні результати дослідження. Досліджено способи і методи збереження інформації у сховищах даних. Розгля-
нуто основні типи програмно-апаратної архітектури сховищ даних, визначено їх переваги та недоліки. Результатом
дослідження стала класифікація методів збереження інформації, яка допомагає проектувальнику створити сховище
даних з найменшими витратами. Представлені основні компоненти інформаційного сховища даних, що дозволило
побудувати типову структуру сховища даних. Проведено порівняльний аналіз методів моделювання сховищ даних,
який дозволяє користувачу скористатися на практиці більш ефективним методом при проектуванні та розробці схо-
вищ даних для збереження інформації в організаціях і на підприємствах [1].
Наукова новизна. Розвиток інформаційних ресурсів і засобів доступу до них, стрімкий розвиток україномов-
ного контенту Інтернету є факторами, які змінили спосіб і підхід до збереження великих обсягів інформації. Нау-
ковою новизною цієї теми є використання сучасних сховищ даних для збереження інформації в вищих навчальних
закладах освіти.
Ця тема є актуальною оскільки якісне збереження інформації впливає на організацію роботи не лише окремого
підрозділу організації, а й усієї організації. Швидкість і миттєва можливість звернення до потрібної інформації визна-
чає якість роботи користувачів в організації, непрямим чином впливає на якість і собівартість продукції, що випус-
кається або послуги, які надаються.
Практична значимість. Збільшення, з кожним роком, обсягів інформації, яку потрібно зберігати і обробляти при-
звело до необхідності проектування та розробки сховищ даних. Ця тема є дуже актуальною для вивчення тепер, коли
сховища даних усе активніше починають впроваджуватися у різних сферах людської діяльності, таких як освіта, сіль-
ське господарство, навчання, медицина, економіка, зв’язок, безпека охоронних систем, обробка інформації тощо.
Проведена класифікація може стати основою для розширення кількості сфер використання сховищ даних. Результати
дослідження можна використовувати у навчальному процесі для наочного представлення переваг та недоліків мето-
дів збереження інформації в сховищах даних, принципів їх використання у промисловій та не промисловій сферах