КОМПОНЕНТИ СОЦІАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ ЯК ЗАСОБИ ЕФЕКТИВНОЇ РИНКОВОЇ ВЗАЄМОДІЇ ПІДПРИЄМСТВА І СПОЖИВАЧІВ В ЛАНЦЮГАХ ПОСТАВОК
Анотація
В даній роботі розглянуто поняття «соціальної стратегії підприємства» та її роль в забезпеченні ефективної діяльності підприємства. Обгрунтовано, що соціальна стратегія виступає важливим, новим, креативним підходом до взаємовідносин підприємства і споживачів в ланцюгах поставок.
Доведено, що під соціальною стратегією підприємства слід розуміти не тільки забезпечення гідних умов праці і відпочинку для його співробітників, а і спрямованість на споживача, його потреби, розуміння його соціального статусу. Особливостями формування соціальної стратегії, як важливого управлінського інструменту, є визначення кількості та характеристик її складових, ступеня та періодичності їх впливу на результати діяльності підприємства.
Визначено основні універсальні компоненти соціальної стратегії як засоби залучення більшої кількості споживачів і їх тісної взаємодії з підприємством. На думку авторів, до основних компонент, які підходять для більшої кількості підприємств, незалежно від виду діяльності, можна віднести: гендерна, культурна, емоційна, вікова, освітня, моральна, професійна, добробуту. Зазначені компоненти об’єднані в цілісну систему за законами соціальної єдності, у відповідності із якими соціальне середовище передбачає одночасне існування суб’єктів та об’єктів здійснення господарської діяльності. Було досліджено і проаналізовано кожну компоненту окремо, надано її характеристику та обгрунтовано вплив на взаємовідносини між підприємством і споживачем в ланцюгах поставок. Запропоновано виділяти компоненти для кожного підприємства в залежності від сфери діяльності і статусу споживача.
Основним результатом дослідження є збагачення теоретичних та практичних знань в аспектах: значущості якісної соціальної стратегії для підприємства в площині забезпечення конкурентних переваг на ринку; формування ефекту для підприємства в результаті задоволення потреб споживачів в ланцюгу поставок.
Ключові слова: стратегія підприємства, соціальна стратегія підприємства, компоненти соціальної стратегії підприємства, спрямованність на споживача, ринкова взаємодія, ланцюг поставок.
Повний текст:
PDF 9-18Посилання
Гарафонова О. І. Стратегічне управління: принципи та підходи до класифікації стратегій розвитку / О. І. Гарафонова // Чернігівський науковий часопис Чернігівського державного інституту економіки і управління. Сер. 1: Економіка і управління. − 2013. − № 1. − С. 49-58.
Саєнко М.Г. Стратегія підприємства: Підручник. – Тернопіль: «Економічна думка». – 2006. – 390 с.
Скібіцька Л.І. Стратегічне управління корпораціями / Скібіцький О.М., Матвєєв В.В., Щелкунов В.І., Подрєза С.М. – К.: Центр учбової літератури, 2015. – 480 с.
Шершньова З. Є. Стратегічне управління: Підручник / З. Є. Шершньова. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2004. – 699 с.
Петрова І.Л. Стратегічне управління людськими ресурсами: Навч. посіб./ І.Л.Петрова. – К: КНЕУ, 2013. – 466 с.
Сорока О.В. Соціальна стратегія у системі управління сучасним підприємством / О. В. Сорока, М.С. Кривцова //Соціально-трудові відносини: теорія та практика. − 2014. − № 1. − С. 315-319.
Шукліна В.В. Партнерські відносини в забезпеченні розвитку туристичних підприємств: автореф. дис... канд. екон. наук: 08.00.04; НАН України, ХНТУ. Херсон, 2011. 24 с.
Чухрай Н. І. Стратегії конкуренції ланцюгів поставок / Н. І. Чухрай, М. О. Довба // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». – 2009. – № 649. – С. 313¬–320.
Жаліло Я. Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика: Монографія / К. : НІСД, 2003. – 368 c.
Марценюк Т. О. Гендерна рівність і недискримінація : посібник для експертів і експерток аналітичних центрів / Марценюк Т. О. – Київ : 2014. – 65 с. URL http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/3540.
Помиткіна Л. В. Психологія прийняття особистістю стратегічних життєвих рішень: монографія / Л.В. Помиткіна. – К.: Кафедра, 2013. – 381 с.
Губерський Л.В., Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Культура. Ідеологія. Особистість: Методолого-світоглядний аналіз / Л.В. Губерський, В.П. Андрущенко, М.І. Михальченко. 2-е вид. – К.: Знання України, 2005. – 580 с.
Корінний М.М., Шевченко В.Ф., Потапов Г. Г. Короткий енциклопедичний словник з культури: енциклопедія. – Київ: Рута, 2012. – 384 с.
Москаленко В. В., Шайгородський Ю. Ж., Міщенко О. О. Економiчна культура особистостi: соцiально-психологiчний аспект: монографiя. – К. : Центр соціальних комунікацій, 2012. – 348 с.
Орбан-Лембрик Л. Психологія професійної комунікації: Навч.посіб. – К.: Книги-ХХІ, 2009. – 528 с.
Кириленко Т.С. Психологія: емоційна сфера особистості: Навч.посіб. – К.: Либідь, 2007. – 256 с.
Яковлева А., Афонська Т. Сучасний тлумачний словник української мови. – К.: Навчальна література, 2017. – 672 с.
Мужикова Н.М., Пузирний В.Ф., Семиног Л.А. Адаптація соціальної політики та трудового законодавства до стандартів ЄС: Навч. посібник / Сіверський інститут регіональних дослуджень. – Чернігів: Деснянська правда, 2007. – 169 с.
Савіна Г.Г. До питання адаптивного функціонування виробничих систем у контексті їх соціально-економічного розвитку / Г.Г. Савіна // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. – Донецьк: ДонНУ. – 2007. – С. 925-927.
https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2020.1.2.1
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.