ЗМІЦНЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ЕКОЛОГІЧНОГО (ЗЕЛЕНОГО) ТУРИЗМУ
Анотація
Сучасна індустрія гостинності та туризму знаходиться на роздоріжжі між прагненням до збільшення прибутків і здійсненням високорентабельних інвестицій (неплановий розвиток яких може призвести до руйнування ресурсної бази розвитку), а також відповідальним ставленням до природних ресурсів довкілля та місцевих громад.
Сучасне управління туристичною діяльністю повинно бути соціально відповідальним та екологічним. Впровадження принципів сталого розвитку у туристичну сферу дозволить досягти конкурентних переваг туристичного напряму загалом та окремого підприємства гостинності. Завдяки активному впливу менеджменту на посилення екологічної свідомості туристів як споживачів туристичних послуг, а також працівників у галузі туризму і гостинності – як виробників туристичних послуг, для всіх учасників ринку будуть досягнуті значні економічні та конкурентні переваги на мікро- і макрорівні. Метою даної статті є дослідження особливостей формування конкурентоспроможності підприємств зеленого туризму та обґрунтування шляхів її підвищення. У статті проведено аналіз загальних тенденцій розвитку сфери туризму в Україні та світі, визначено, що внесок туристичної сфери до загального світового ВВП складає 10,3 %, 1 з 10 зайнятих у світі так чи інакше працює у сфері туризму. Проаналізовано позиції України на міжнародному ринку туристичних послуг за Індексом конкурентоспроможності та виявлено, що 2019 рік у порівняння до 2017 року Україна мала найшвидший темп зростання балів туристичної конкурентоспроможності в субрегіоні, піднявшись на 10 місць, посівши 78 місце у світі. Найкращу динаміку продемонстрували безпекові показники, рівень міжнародної відкритості та загальної інфраструктури. На основі проведеного теоретичного дослідження обґрунтовано значення, а також спільні і відмінні риси сучасних видів спеціалізованого туризму, що відноситься до екологічної сфери, узагальнено економічні переваги від впровадження зелених технологій у сферу туризму та систематизовано типи підприємств зеленого туризму відповідно їх основних характеристик.
За допомогою моделі конкурентного ромба Портера сформовано концептуально модель розробки стратегії по впровадженню зелених технологій у діяльність туристических підприємств, основа завданням якої є впровадження принципівого розвитку не лише в межіонацінідремого туризма.
Ключові слова: конкурентоспроможність, зелений туризм, екотуризм, сталий розвиток, модель конкурентного ромба Портера.
Повний текст:
213-222 PDFПосилання
World Food Travel Association, URL: https://worldfoodtravel.org/ (дата звернення: 08.09.2020).
World Tourism Organisation. URL:https://www.unwto.org/sustainable-development (дата звернення: 08.09.2020).
Волошенко В. Механізми державного управління конкурентоспроможністю туристичної галузі в сучасній Україні. Публічне адміністрування: теорія та практика. 2014. Вип.1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Patp_2014_1_6 (дата звернення: 08.09.2020).
Смирнов Є.В., Смирнова О.П. Стратегічні імперативи розвитку туристичної галузі України. Економіка та держава. 2016. №8. С.28-34.
Смирнов І.Г. Визначення рівня конкурентоспроможності країн світу в туризмі: сучасні підходи. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. Серія: Економічні науки. 2015. №5-6 (82-83). С.37-49.
Бабіна Н.І. Аналіз рейтингу конкурентоспроможності країн у галузі міжнародного туризму. Глобальні та національні проблеми економіки. 2015. Вип. 3. С.33-38. URL: http://global-national.in.ua/vipusk-3-2015/326-babina-n-ianaliz-rejtingu-konkurentospromozhnosti-krajin-u-galuzi-mizhnarodnogo-turizmu (дата звернення: 08.09.2020).
Boiko, V. O. Green tourism as a perspective direction for rural entrepreneurship development. Scientific approaches to modernizing the economic system: vector of development: collective monograph. Lviv-Toruń : Liha-Pres, 2020. рp. 1-18.
Бойко В.О. Діагностика бізнес-середовища та стратегії підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : 08.00.04. Миколаїв, 2014. 22 с.
Вострякова В.І. Біоекономічний потенціал втрат агрологістики у формуванні сталих ланцюгів доданої вартості. Економіка. Фінанси. Менеджмент: актуальні питання науки і практики. 2018. №4. С. 81-92.
Romanenko, Y. O., Boiko, V. O., Shevchuk, S. M., Barabanova, V. V., & Karpinska, N. V. Rural development by stimulating agro-tourism activities. International Journal of Management, 2020. № 11(4), С. 605-613. doi:10.34218/IJM.11.4.2020.058
Грановська В. Г., Бойко В. О. Функціонування еко-готелів в Україні як чинник активізації підприємницької діяльності. Економіка АПК. 2020. № 3. С. 57 - 65.
Tourism Satellite Account: Recommended Methodological Framework. 2010. URL: https://unstats.un.org/unsd/publication/Seriesf/SeriesF_80rev1e.pdf (дата звернення: 08.09.2020).
Travel & Tourism Economic Impact 2019. World. URL: https://www.slovenia.info/uploads/dokumenti/raziskave/raziskave/world2019.pdf
Travel & Tourism Economic Impact, 2018. Ukraine. URL: https://www.wttc.org/-/media/files/reports/economicimpact-research/countries-2018/ukraine2018.pdf (дата звернення: 08.09.2020).
Полковниченко С.О. Оцінка конкурентоспроможності України на європейському ринку туристичних послуг. Ефективна економіка. 2018. № 12. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/12_2018/114.pdf (дата звернення: 08.09.2020).
The Travel & Tourism Competitiveness Report 2019. URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_TTCR_2019.pdf (дата звернення: 08.09.2020).
Impact of tourism in coastal areas: Need of sustainable tourism strategy. URL:http://www.coastalwiki.org/wiki/Impact_of_tourism_in_coastal_areas:_Need_of_sustainable_tourism_strategy#Economic_benefit (дата звернення: 08.09.2020).
Ecolodge Types and Definitions. URL:http://worldwideecolodges.com/wp/ecolodge-exp-2/ (дата звернення: 08.09.2020).
Porter, M. E. The Competitive Advantage of Nations. New York: Free Press, 1998.
https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2020.3.28
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.