ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ У РАННЬОМУ ДИТИНСТВІ

Юлія Володимирівна Кошева, Марина Володимирівна Кірюхіна, Ольга Володимирівна Хомяк

Анотація


В статті розглядаються закономірності психічного розвитку дитини та їх прояви на різних вікових етапах. Визначаються психологічні особливості кожного вікового періоду і їх роль у формуванні особистості. Проводиться аналіз проблем психічного розвитку дитини та оволодіння нею різноманітними діями. Визначаються фактори, які впливають на емоційний стан дитини та призводять до якісних змін в структурі її особистості. Розглядається ситуативно-дійове спілкування з дорослими як головний фактор у соціальній ситуації розвитку дитини. Обґрунтовано, що виховання і навчання цілеспрямовано впливають на розвиток особистості (на відміну від стихійного впливу середовища), вони постають як свідома, підпорядкована певній меті діяльність, результати якої мають передбачуваний характер, при тому успішність виховання і навчання залежить від виконуваних дитиною колективних завдань та ставлення до них, внутрішньої позиції, прагнень та устремлінь, оскільки дитина по-різному переживає успіхи й невдачі у діяльності та поведінці, внаслідок чого у неї можуть виникати позитивні й негативні переживання, посилюватися чи послаблюватися зацікавленість певними видами діяльності. Визначено, що переживання, почуття дитини опосередковують вплив оточення на її поведінку та діяльність, моральний досвід, а позитивна мотивація поведінки і діяльності зумовлює закріплення засвоюваних норм, сприяє їх перетворенню на внутрішні засоби регуляції. Завдяки їй формується важлива підструктура особистості – спрямованість – система стійких життєвих потреб, мотивів, інтересів, прагнень, стимулюючих переживань. Під впливом виховання й навчання формуються свідомість і самосвідомість, власне «Я», що опосередковує усі виховні впливи; активізується самопізнання, вироблення якостей, що відповідають ідеалам, життєвій меті, а педагоги та батьки мають керувати розвитком юної особистості, при чому цього можна досягти через організацію різноманітних взаємовідносин дітей з навколишнім середовищем та систематичне, послідовне підвищення вимог до них.

Ключові слова: особистість, психічний розвиток, дитина, власне «Я».


Повний текст:

PDF

Посилання


Абрамов Г. В. Возрастная психология / Г. В. Абрамов. – М., 1997. – 12 с.

Бондарчук О. І. Сім'я як осередок соціалізації дитини // Проблеми соціальної захищеності дітей в ринкових умовах / О. І. Бондарчук. – К.: АЛД, 1998. – 132 с.

Варга А. Я. Роль родительского отношения в стабилизации детской невротической реакции / А. Я. Варга. – М. : ВесМГУ, 1985. – № 4. – 32 с.

Гарбузов В. И. Неврозы и их лечение / В. И. Гарбузов, А. И. Захаров, Д. Н. Исаев. – Л.: Медицина, 1977. – 27 с.

Добрович А. Б. Кто в семье психотерапевт? / А. Б. Добрович. – М. : Знание, 1985 – 132 с.

Заброцький М. Основи вікової психології / М. Заброцький. – Тернопіль, 2003. – 7 с.

Каган В. Е. Преодоление: неконтактный ребенок в семье / В. Е. Каган. – СПб. : Фолиант, 1996. – 39 с.

Кон И. С. Родители и дети // Психология ранней юности / И. С. Кон. – М. : Просвещение, 1989. – 16 с.

Макаренко А. С. Книга для родителей / А. С. Макаренко. – М. : Педагогика, 1988 – 145 с.

Фрейд З. Психология бессознательного / З. Фрейд. – М. : Просвещение, 1990 – 213 с.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.