СУЧАСНИЙ ЛІДЕР У СТРУКТУРІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

Анотація

У статті проаналізовано комплекс формування лідерства як чинника ефективності публічного управління, зокрема в особистісному та корпоративному аспектах, із залученням організаційної, освітньої, психологічної, нормативно-правової складових. Розглянуто погляди вчених на феномен лідерства у сфері менеджменту взагалі та публічного управління зокрема. З’ясовано особливості лідерства як соціального та психологічного феномену з аналізом особистісної харизми як засобу впливу на колектив підлеглих, стосунків у дихотомії «керівник – підлеглий», зокрема надано зіставлення понять «керування» та «лідерство». Наведено типи сучасного керівника в Україні з визначенням негативних його рис, трактованих як спадок від тоталітарного й авторитарного минулого, та позитивних, які мають сформувати саме демократичного лідера, основою якого є партнерське ставлення до підлеглих. Зауважено, що поняття «підлеглий» є компонентом в дихотомії з поняттям «керівник», натомість поняттю «лідер» відповідає «послідовник», тобто партнер і однодумець.

Зазначено та проаналізовано шляхи реформування публічного управління у сфері менеджменту й лідерства, зокрема бенчмаркінг як урахування передового досвіду; дебюрократизацію як засіб створення атмосфери відкритості управлінської системи; делегування повноважень і субсидіарність як засоби реалізації партнерських відносин у колективі; моніторинг як аналітичний засіб контролю ефективності діяльності установи публічного управління; підбір відповідних кадрів як посилення уваги до персоналу публічної служби, а також їх навчання. Зроблено висновок про зумовленість ефективності публічного управління лідерськими якостями керівника, позитивним його впливом на підлеглих завдяки особистісній харизмі та партнерській стратегії управління, що ґрунтується як на вроджених його якостях, так і на набутих під час навчання й підвищення кваліфікації.

Ключові слова: публічне управління, лідерство, харизма, дихотомія «керівник – підлеглий», реформування публічної служби