ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ
Анотація
В даній роботі проведено дослідження методів управління, за допомогою яких можна було б враховувати глибинні механізми поведінки людей у багатофункціональних, динамічно мінливих контекстах. У якості інструменту вирішення позначених проблем обрано соціальні технології.
В статті проаналізовано підходи до визначення категорії «соціальна технологія», та визначено, що соціальна технологія будучи системою знань, дією, засобом соціальних перетворень та методом оцінювання використання соціальних об’єктів має потенціал управління зміною соціальних систем.
З позиції пошуку додаткового ресурсу підвищення ефективності діяльності підприємств доведено, що використання соціальних технологій у вигляді інноваційних навчальних структур, основаних на неявних знаннях, створює нові управлінські технології, або нові бізнес-процеси, в яких змінюються послідовність дій, методи, регламентація дій співробітників, що, в свою чергу, оптимізує процес управління. Встановлено, що використання соціальних технологій у бізнесі пов'язане, з одного боку, з функціональною значимістю соціальних аспектів у процесі реалізації ефективної управлінської діяльності, а з іншого – з появою нових можливостей конструювання соціальних відносин в умовах модернізації сучасного суспільства з метою підвищення результативності самого бізнесу.
З урахуванням ознак змісту соціальних технологій визначено, що соціальні технології в управлінні бізнесом, будучи особливим видом соціальних технологій, являють собою сукупність методів, форм і прийомів організації й упорядкування практичної діяльності суб'єктів управління, застосовуваних для впливу на персонал комерційної організації щоб виявити й використати приховані соціальні потенціали в досягненні поставлених цілей.
Ключові слова: соціальні технології, управління, ефективність, потенціал, підприємство.
Повний текст:
134-140 PDFПосилання
Bughin J. The rise of enterprise 2.0. Journal of Direct, Data and Digital Marketing Practice, 2008, №9(3), рр. 251-259.
Leonardi P., Huysman M., Steinfield C. Enterprise Social Media: Definition, History, and Prospects for the Study of Social Technologies in Organizations. Journal of Computer-Mediated Communication, 2013, №19(1), рр. 1-19.
McAfee A. Enterprise 2.0: New Collaborative tools for your organisations toughest challenges. Harvard Business School Publishing, Boston, 2009.
McKinsey Social Technologies Survey: the social business ecosystem benefits: research of Mckinsey Global Institute, 2012. Available at: http://www.mckinsey.com/insights/high_tech_telecoms_internet/the_social_economy
Афанасьев В.Г. Научное управление обществом. (Опыт системного исследования.). – Москва : Политиздат, 1973. – С. 94–98.
Герасимов Б. Н. Социальные технологии в управлении: монография / Б. Н. Герасимов, В. Г. Чумак // – Самара: СамНЦ РАН, 2014. – 296 с.
Дятченко Л.Я. Социальные технологии в управлении общественными процессами : монография. - Белгород : Центр соц. Технологий, 1993. - 343 с.
Ионин Л.Г. Технология социальная. Современная западная социология: словарь. – Москва : Политиздат, 1990. – 345 с.
Патрушев В.И. Социальные резервы трудового коллектива: пути реализации (социологический анализ). – Киев, Вища школа, 1990. - 215 с.
Социальная информатика-99: сборник научных трудов / под ред. Б.А. Суслакова. – Москва : МАИ, 1999. – С. 56-64.
Социальные технологии: толковый словарь / под ред. В.Н. Иванова. – Белгород, 1995. – 309 с.
Стефанов Н. Общественные науки и социальная технология. – Москва : Прогресс, 1976. – 254 с
Туманян Ю.Р. Критичні соціальні технології в системі сучасної економічної політики / Ю.Р.Туманян, О.О. Іщенко-Падукова, І.В. Мовчан // Проблеми економіки. – 2018. - №1. – С.115-119.
Шандова Н. В. Особливості підприємництва в сучасній економіці / Н. В. Шандова, М. В. Ожго. // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: «Економіка й менеджмент», 2019. - №40. - С. 117-123.
Шиян А.А. Социальные технологии для XXI века: природа Человека и законы самоорганизации иерархических социальных структур. – Хмельник: Лаборатория Синергетики Живого, 1999. – 148 c.
https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2020.2.18
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.